Весна – прекрасна пора року, що дарує нам чудову нагоду долучити дітей до праці у природі, розширити їх природничі знання, навчити бачити красу навколишнього світу, любити та берегти її.
Навесні ми здійснюємо з дошкільниками багато цікавої та корисної роботи на ділянці дитячого садка. За умови належної організації така робота не тільки слугуватиме джерелом позитивних емоцій у дітей, а й сприятиме їх інтелектуальному, духовному та фізичному розвитку.
З настанням весни починаються посівні та посадочні роботи. Так, вже у середині березня ми створили у нашій групі міні-огород і міні-клумбу, де ми разом з дітьми посіяли у спеціальних ємкостях розсаду:
- овочів – цибулі, капусти, помідорів, кропу, гороху;
- квітів – чорнобривчики, петунія, айстра;
- спостерігаємо, як з насінин з'являються пагони, підростає розсада;
- відмічаємо у щоденнику спостереження, як росте і розвивається рослина;
- а коли підростає розсада, тоді ми її висаджуємо на огород і клумбу дитячого садка.
Ми показуємо малюкам, якими тендітними є молоді рослинки, що з'явилися із насінин у теплому приміщенні групи. Наголошуємо на тому, що вони потребують пильної уваги і турботи.
Весняні місяці – оптимальний час для посадки рослин. Ця робота зазвичай викликає неабиякий інтерес у дітей.
Тож, ми долучаємо до неї своїх вихованців. Під час посадки рослин на городі або у квітнику, а відтак догляду за ними у дітей формується система знань про рослинний світ, зокрема:
• про його закономірності та розмаїття:
• про стадії розвитку рослин та їхню будову;
• про сезонні зміни у природі.
Діти вчаться встановлювати зв'язки між окремими явищами, зокрема, між умовами зростання та інтенсивністю розвитку рослин. Дошкільники на практиці засвоюють знання про залежність стану всього живого від задоволення його потреб, дізнаються про роль людини у природі. Зрозумівши ці зв'язки, діти більш свідомо ставитимуться до природи.
Діти мають змогу швидко побачити результат своєї праці на городі або у саду. Вони відчувають значущість докладених зусиль і, як наслідок, стають більш активними та самостійними.
Праця у природі корисна і для фізичного розвитку дітей, адже вона потребує перебування на повітрі, сприяє зміцненню нервової системи, передбачає зміну видів діяльності, а отже – виконання та відпрацювання різних рухів тощо.
Керуючи процесом роботи, ми привчаємо дітей працювати ретельно, спокійно, не відволікаючись. Це сприяє вихованню у них охайності та виробленню вміння стежити за собою. І головне – у дітей розвивається схильність до трудових зусиль.
